ПОЛОНСЬКА
міська об'єднана територіальна громада

Полонська міська об’єднана територіальна громада була утворена у жовтні 2015 року.

Місто Полонне є адміністративним центром Полонської об’єднаної територіальної громади та розташоване на Волині, за 100км від Хмельницького. Це давнє місто, згадка про яке датоване ще 996 року. Місто розташоване на річці Хомора, яка по діагоналі протікає через всю громаду. В Полонській ОТГ в сільській місцевості переважно розвивається сільське господарство, а в місті Полонному розвинуті галузі легкої та будівельної промисловості. 

Полонне та залізнична станція Понінка на лінії Шепетівка — Бердичів. Через місто проходять дороги Шепетівка—Бердичів та Новоград-Волинський—Старокостянтинів. Територія громади має розгалужену систему доріг, більшість з них мають асфальтового покриття, яке знаходиться у задовільному стані.

Полонській ОТГ достатньо розвинута сфера соціального обслуговування, наявні природні ресурсі та корисні копалини, активний культурний центр, унікальна історична спадщина та привабливі природні рекреаційні зони. 

АНАЛІЗ
Розподіл населення за населеними пунктами (н.п.)​
Дані з паспорту громади, стратегії розвитку та плану соціально-економічного розвитку
Населення
Дані з паспорту громади, стратегії розвитку та плану соціально-економічного розвитку
Населення
Untitled-2_2

Чисельність населення громади спадає, причиною зменшення кількості жителів є природнє скорочення населення (смертність перевищує народжуваність). В 2017 році природній приріст становив -8,7 на тис. осіб, для України цей показник знаходиться на рівні -4,9 на тис. осіб.

В громаді функціонує 9 закладів дошкільної освіти (32 групи) та 8 дошкільних відділень у навчально-виховних комплексах (11 груп). В 2017 році дошкільною освітою охоплено 934 вихованців при проектній потужності ДНЗ 810 місць, тобто завантаженість становить 112%.
Відсоток охоплення дітей віком від 3 до 6 років усіма формами дошкільної освіти по громаді становить – 70 (при середньообласному 96).

Мережа навчальних закладів нараховуває 15 загальноосвітніх шкіл, із них: 1 гімназія, 7 шкіл І-ІІІ ступенів, 2 школи І-ІІ ступенів та 5 навчально-виховних комплексів у складі «Загальноосвітня школа – дошкільний навчальний заклад». Кількість учнів у школах громади у 2016 році становила 3719 осіб, або в середньому 248 учнів на одну школу при середньообласному показнику 171 учень. Відсоток завантаженості шкіл становить 71% від проектної потужності (середньообласний 53%).

Структура землi
Дані з ресурсів Global Land Cover та Openstreetmap
Площа
Дані з паспорту громади, стратегії розвитку та плану соціально-економічного розвитку
Землекористування
Untitled-3_3

Територія громади займає площу 15018,09 га. 45% земель громади займає сільське господарство. 35% земель забудовані. В основному в північній частині громади розвинені легка, харчова, будівельна промисловість. 

Громада має потужний водний ресурс (розлога річка Хомора, що проходить через більшу частину громади, живописні заплави і озера), поклади каоліну (глини для в-цтва керамічної продукції, фарфору, цегли) – великий діючий кар’єр за межами ОТГ і малі місця видобутку глини у Великих Каленичах,  родючі грунти (більшість території використовується під сільське господарство), лісові масиви зосереджені у північній частині громади. 

На території Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади функціонують 41 заклад культури, серед яких 1 дитяча музична
школа,1 дитяча художня школа, 1 Будинок культури, 6 сільських будинків культури, 15 сільських клубів, Центральна бібліотека, 1 дитяча, 2 міські та 11 сільських філій центральної бібліотеки, 1 народний музей с. Новолабунь та історичний музей Полонської міської ради ОТГ.

На території громади функціонує Полонський міський центр фізичного здоров`я населення “Спорт для всіх” який діє з метою створення
сприятливих умов для реалізації прав громадян на заняття фізичною культурою та спортом, задоволення їх потреб в оздоровчих послугах за місцем проживання та в місцях масового відпочинку.

Карти аналізу

На основі проведеного SWOT аналізу та висновків із секторальних аналізів було сформовано три робочі взаємодоповнюючі версії сценаріїв розвитку громади, що готувались для публічних обговорень у громаді.

S

Конкурентоспроможна, фінансово самодостатня;

Земельний ресурс (чорнозем, луки, пасовища);

Історико-архітектурна спадщина;
Корисні копалини;

Водогін, очисні споруди;

Залізничний вокзал, вузлова станція;

Агропромисловий комплекс;

Траси державного значення;

Рекреаційна зона в межах міста та
населених пунктах;

Потужний водний ресурс (розлога Хомора,
частково Случ, заплави і озера);

Залучення інвестора для розвитку кераміки;

Розвиток молочного і його напрямку
по переробці;

Благоустрій окремих територій;

Поступове оновлення мереж
водопостачання та очисних
споруд.

W

Незабезпеченість жителів
робочими місцями;

Незадовільне автобусне сполучення
населених пунктів громади;

Застарілі інженерні комунікації (водогін,
водовідведення, тепломережі);
Відсутність систем утилізації ТПВ;

Нестача фахівців з середньо-
технічною та вищою технічною освітою;

Низький рівень медичного обслуговування;

Відтік працездатного населення;

Частковий ремонт автодоріг;

Відсутність підприємств;

Далека відстань від обласного центру;
Відсутні у значній мірі дороги з
твердим покриттям;

Старіння громади;

Міграція населення (трудова).

O

Відновлення виробництва (фарфоровий завод,
щебеневий завод);

Розвиток туризму;

Створення радонового курорту;

Додаткове залучення інвестицій;

Виробництво сонячної електричної енергії;

Конкурентоздатність між іншими ОТГ;

Розвиток підприємств для переробки сільськогосподарської продукції;

Розвиток підприємств та підприємництва.

T

Нестабільна політична ситуація;

Низька якість питної води;

Відсутність підтримки сільгоспвиробників;

Складна демографічна ситуація у сільській місцевості;

Демографічні: скорочення населення;

Вирубка лісів;

Занепад сільського господарства;

Зростання алкоголізму.

Ключові пункти щодо передумов розвитку фермерства: 

• Наявність потенційних земель (не паїв); 

• Потреба в ідентифікації комунікації з потенційними підприємствами (сприяння); 

• Використання можливостей ринку збуту, модернізація використовуваних технологій; 

• Економічна активізація віддаленого від центру громади населення; 

• Потужний інтелектуальний людський потенціал; 

• Наявність неорних земель і луків; 

• Помірний клімат; 

• Присутність агрохолдингів (ризик збільшення територій, виснаження земель, мала кількіть робочих місць); 

• Відсутність підтримки малого фермерства. 

Ключові висновки аналізу

Місто Полонне та приміські поселення мають центральну роль у економічному та культурному житті громади та підпорядковують своєму впливові усі інші поселення. Окрім того, є 2 виражених сільських субцентри (Новолабунь та Кустівці) та необхідність у підсиленні 2-3 інших сільських субцентрів з ціллю створення умов для більш рівномірного просторового та економічного розвитку та покращення рівня життя населення віддалених від міста сіл, що наразі значно відрізняється від міської і приміської зони. Є виражений функціональний поділ території (північ громади більш виробничого характеру, решта території – в основному сільськогосподарського спрямування). Водний ресурс є дуже цінним для громади і має потенціал для розвитку у напрямку рекреації, та доцільно знайти шляхи більш сталого користування для не лише експлуатації ресурсів, а й їх охорони і збереження. Громада має довгу історію та культурну спадщину, архітектурні пам’ятки, що наразі перебувають у неналежному стані та під ризиком повного руйнування. 

На подальших етапах важливо мобілізувати та взаємопідсилити наявні ресурси (виробничі, сільськогосподарські угіддя, водно-ландшафтні, культурну спадщину) для мінімізації слабких сторін громади, підвищення рівня життя населення та рівня культурної самоідентифікації громади та планування раціонального та сталого механізму використання та збереження ресурсів. 

Окрім того,базово важливим є завершення процесу реконструкції доріг на території громади, оновлення чи заміну інженерних комунікацій. 

СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ

У громаді є нагальна потреба у створенні нових робочих місць, особливо задля утримання молоді на території громади. Нове виробництво дасть додаткові надходження до місцевого бюджету і як наслідок розвиток інфраструктури та покращення якості життя. 

Виділення даного напрямку розвитку зумовлене рядом факторів: 

• Географічне розміщення громади вимагає самодостатнього розвитку та ефективного використання власних ресурсів, виробничих територій та відродження спадкових традицій, що базуються на місцевих сировинних ресурсах.

• Місцева сировина (каоліни для фарфору, жовті глини для виробництва керамічних будівельних матеріалів, значних покладів гранітів; працюючий Майдан-Вильський кар’єр, що виробляє якісну сировину для фарфору та кераміки).

• Наявність працівників: художників, технологів і т. д. для відродження таких промислів.

• В  художній школі розвивається напрям скульптура, ліпка, випалювання кераміки. 

• Розвиток існуючого музею фарфору, підсилення базару фарфору та кераміки надає можливості розвитку бренду м. Полонне (що доповнює сценарій про культурно-історично спадщину)

• Розташування у місті професійно-технічного ліцею дає можливість для навчання працівників будь-яких профілів залежно від потреб виробництва.

• Залишки виробничих територій: цегельних заводів в с. Кіпченці та Великі Каленичі, заводів залізобетонних виробів, енергетичної та транспортної інфраструктури – для створення інвестиційних майданчиків.

• Розвиток транспортно-інженерної інфраструктури в цілому, будівельних доріг та розвитку кар’єрів

• Сприяння розвитку існуючих чи створенню нових місцевих підприємств, що працюватимуть на розвиток громад (прикладом такого розвитку є підприємство «Новшляхбуд», яке платить податки в місцевий бюджет, надає робочі місця, пропонує якісно виконані роботи для потреб громади, надає благодійну допомогу місцевій громаді)

• Є потенціал з розвитку традиційних промислів: виробництво дерев’яних меблів, виробництво меблів та виробів з лози, швейні вироби, використовуючи місцеву сировину, знання та досвід майстрів, технологів.

• За умови розвитку традиційного та нового виробництва громада, через появу нових та розширення існуючих підприємств, зможе забезпечити власні потреби (доступні готові вироби), отримати нові робочі місця для кваліфікованих і відповідно високооплачуваних працівників.

• Межах сценарію пропонується також створення додаткових можливостей для самореалізації креативної молоді – пілотний проект креативного хабу (майстерні традицій) на базі художньої школи.

Даний сценарій є доповнюючим до першого (оскільки більшість локацій існуючого та потенційного виробництва сконцентровані навколо міста, не стимулюючи достатньо віддалені сільські території) та пропонує стимулювати самодостатнє дрібне фермерство для вирішення проблеми нижчої якості життя сільського населення, згрупувати економічне та культурне життя навколо сільських субцентрів. 

На схематичній мапі виділені наявні ресурси та території для потенційного розвитку дрібного фермерства.

Ключові пункти сценарію розвитку:

• Стимулювання малих самодостатніх фермерств на базі земель ОСГ.

• Співпраця та партнерство між індивідуальними власниками земель.

• Платформа для поширення успішних практик прибуткових господарств.

• Розширення існуючого молочного підприємства (виробництво сирів у Новолабуні).

• Пошук форматів підтримки індивідуальних господарств.

• Пункти збору молока у сільських субцентрах.

• Підтримка з бюджету ОТГ, співфінансування.

• Фінансова та програмна (дорадництво) підтримка з боку ОТГ.

• Донесення зовнішніх можливостей до потенційних фермерів (держ програми, обл. кредитування, спеціалізовані ГО, програми міжнародних фондів).

У цьому сценарії виділені сторони громади, які можуть стати базою для підсилення самоідентичності громади, збереження культурної спадщини, розширення можливостей внутрішньої рекреації та рівня життя, а також стимулів для розвитку малих супутніх підприємств. Починаючи із збереження, мережування та розвитку окремих ключових зон для внутрішньої рекреації та мікро-туризму для місцевих жителів і усвідомлення ними їх цінності, у перспективі кількох років наступними кроками можуть стати розвиток інфраструктури орієнтованої на зовнішнього туриста. 

На схематичній мапі виділені кілька зон рекреації (3 основні парки), історико-архітектруні пам’ятки, зосереджені в міській та приміській зоні та у двох субцентрах (Новолабунь та Котелянка), декілька потенційних точок з культурною ідентичністю, цікаві та потенційні фермерські господарства, що можуть розвивати свою програму для відвідувачів; локації, які потрібно зберегти чи відновити, підсилити як об’єкти для самоідентифікації громади та точки розширення можливостей для культурної рекреації всередині громади. 

В межах цього сценарію пропонується перетворити набір наразі майже непов’язаних чи навіть невідомих більшості населення точок у єдину мережу з якісною інфраструктурою. 

Розвиток існуючою мережі доріг та завершення процесів по відновленню дорожнього покриття дозволить як підвищити щоденну мобільність населення громади, так і створити тематичні рекреаційні маршрути для різних цільових груп. 

Попередньо розглянуті можливі тематичні маршрути (шлях родини Карвіцьких, водно-рекреаційний та еко-фермерський фокуси), виділені пріоритетні території, що потребують додаткового дослідження та обговорення зі стейкхолдерами (пішохідні і вело маршрути; кількагодинні, денні та кількаденні сплави річкою Хомора по території громади, прокат човнів, локації для активного відпочинку на природі, пляжі, місця для риболовлі, кемпінгу, кінних прогулянок), а також розробки заходів для збереження унікального водного ресурсу та таких видів використання, що не спричиняють шкідливого впливу на навколишнє середовище. 

Розвиток комфортних громадських просторів та впорядкування зелених зон громади, покращення зв’язків та інфраструктури, в першу чергу, дозволить підвищити рівень комфортності та гордості всередині громади, підсилити вже існуючу ідентичність. 

Цей сценарій також пов’язаний із відродженням традиційних ремесел та створенням креативного хабу-осередку творчості і створення унікальних мистецької продукції громади, а також із розвитком точок екологічного фермерства та малих господарств, що мають потенціал стати місцями притягання як для внутрішнього мікро-туризму, так і більш довгостроковій перспективі – регіонального туризму. 

ГРОМАДСЬКІ ОБГОВОРЕННЯ

Неформальна публічна дискусія можливих сценаріїв просторового розвитку громади (у форматі світового кафе) відбулася у межах воркшопу 3 у бібліотеці міста Полонного 13 березня 2019 року за участі запрошених стейкхолдерів та бажаючих членів громади (близько 50 осіб), що мали змогу долучитись до другої частини заходу з обговоренням напрацювань світового кафе. 

 Метою події було залучення людей із різних сфер до дискусії про майбутнє громади (для багатьох вперше), і їх включення до розвитку і співтворення чернеток запропонованих трьох сценаріїв, визначення пріоритетів та збору більшої кількості якісних даних для планування наступних кроків у формуванні концепції просторового розвитку; пошук потенційних пілотних проектів, фіксування пропозицій, ідей, реакцій різних стейкхолдерів. 

В результаті публічних обговорень було отримано ряд коментарів та пропозицій по сценаріях (як до гіпотез розвитку в цілому, так і конкретизації, ідей проектів, форматів співпраці, озвучених потреб).  

Основними були:

• Формування земельних ділянок, створення інвестиційних майданчиків; 

• Вдосконалення інфраструктури (дороги, підведення води тощо);

• Виділення промислових майданчиків, промислових зон;  

• Земельні ділянки під сонячні батареї;

• Підтримка малого бізнесу від ОТГ (фондова, податкова, інвестиційна);  

• Податкові канікули для малих підприємців; 

• Проаналізувати потребу в спеціалістах. Змінити чи розширити напрямки, за якими здійснює підготовку аграрний ліцей;

• Відкриття класів, додаткових гуртків у позашкільних закладах для розвитку традиційних ремесел (гончарство, лоза, кераміка); 

• Відтворення втраченого історичного середовища з Полонською діаспорою;

• Необхідність оцінки наявної туристичної інфраструктури;  

• Створення інформаційного сайту громади для зовнішніх туристів;

• Туристичне турне по місцях, пов’язаних з виробництвом фарфору;

• Черніївський зелений туризм;  

• Формування єдиних правил благоустрою та дизайн-коду; 

• Юридична допомога у врегулюванні питань з агрохолдингами;  

• Створити фонд громади (акумулювати кошти на розвиток); 

• Об’єднати в функціонуючі асоціації декілька односібників;  

• Заморозка ягід;  

• Центр аграрної освіти (наприклад, угода з кооперативом в с.Новолабунь – про дуальну освіту);

ВІЗІЯ ГРОМАДИ

Унікальна Громада з історичним минулим, що цінує та плекає свою історію, культуру та живописну природу, піклується про добробут кожного та пишається своїм краєм.

Стратегічна ціль 1:

Розвиток агропромислового сектору (розвиток дрібного фермерства та створення нових сільськогосподарських підприємств).

Стратегічна ціль 2:

Відродження традиційно-історичних ремесл (гончарство, лоза, кераміка) та популяризація цих ремесл за межі ОТГ, області і країни. Створення сучасного ХАБу ( традиційних ремесл) для розвитку та зацівлення молоді, максимально залучивши місцевих жителів та малого бізнесу.

Стратегічна ціль 3:

Розвиток водно-рекреаційного, історичного (підземні ходи, наземні історичні пам’ятки культури), зеленого туризму, розвиваючи рекреаційну та міську інфраструктуру.

Стратегічна ціль 4:

Розвиток малого та середнього бізнесу (із залученням приватних інвестицій), що сприятиме створенню додаткових робочих місць та надходження коштів до місцевого бюджету.

Стратегічна ціль 5:

Підвищення комфортних умов проживання людей, шляхом створення публічних просторів з високим рівнем благоустрою, безбар’єрності та максимальним комфортом (облаштування зон відпочинку, дитячих та спортивних майданчиків, вело інфраструктури та озеленення).

Концепція інтегрованого розвитку

Географічно Полонська ОТГ розташована у свого роду ізоляції, рівновіддалена (близько 100 км) від трьох обласних центрів (Житомир, Хмельницький, Рівне), що створює потребу у самодостатньому розвитку без визначальної орієнтації на більші міста. 

Окрім того,територія гомади досить велика та включає 35 населених пунктів. Адмністративним, економічним та культурним центром громади є місто Полонне, з тисячолітньою історією та вираженою культуною ідентичністю, яке досить активно розвивається і концентрує навколо себе майже всі активності громади, в цілому. Громада має виражену міську/приміську зону, в якій проживає більше 70% населення громади та периферійні території із сільськими субцентрами. 

Таким чином, північно-центральна громади є досить динамічною, в той час як інші зони більш статичні (з певними точками тяжіння, розвитку. 

Інтегрована мапа відображає комплексне бачення просторового розвитку громади та стала результатом поєднання трьох напрямів розвитку, відредагованих та деталізованих після громадських обговорень ((1) розвиток внутрішньої культурної рекреації на основі історико-культурної спадщини та потенціалу водного ресурсу; (2) відродження традиційних видів виробництва і підсилення ідентичності громади через них; (3) розвиток малого та середнього фермерства для добробуту сільського населення). 

Відповідно на мапі схематично показано перспективне зонування території з виділенням 4 шарів: 

• Концентрованої виробничої діяльності;

• Сільськогосподарського призначення; 

• Ландшафтно-рекреаційного; 

• Історико-культурного.

Окрім того, на мапі виділені ключові проекти (заходи, міні-проекти, інфраструктурні проекти, маршрути), які демонструють як концепція просторового розвитку може бути реалізована. Також зазначені існуючі та пріоритетні транспортні зв’язки, що важливі як для підвищення комфорту життя населення, так і для розвитку виробництва та фермерства, та можливостей для рекреації. Виділено також три типи населених пунктів, відповідно до потенційного характеру їх розвитку: 

• Міські та приміські – гіпердинамічні.

• Сільські субцентри – динамічні.

• Сільські  – статичні, що тяжіють до субцентрів.

СТРАТЕГІЧНі ПІЛОТНі ПРОЕКТи

Полонська майстерня традицій

Пропонується створити Майстерню традицій на базі художньої школи у місті Полонне, що може стати як осередком консолідації різних груп населенння, так і місцем відродження традиційних ремесел та творчої самореалізації жителів громади. 

Відкритий для всіх креативний центр, де місцеві ремісники, скульптори, митці матимуть простір для роботи, обладнання (печі для випалювання, робочі поверхні, форми для відливання і т.д), середовище однодумців – що у комплексі зможе заохотити молодь залишатися у громаді через забезпечення їм сприятливих умов для реалізації та можливостей для започаткування власної справи (наприклад, із створення власного унікального продукту або ж мистецьких чи освітніх проектів спільно з іншими майстрами). Окрім того, перенесення у майстерню та модернізація музею порцеляни, регулярні тематичні події, майстер-класи, пленери, мистецькі ярмарки підсилять як ідентичність громади так і спроможність місцевих митців, сформують міцну спільноту, збережуть та переосмислять традиційну для території ремесленицьку культуру. 

Окрім того, стане можливим створення нових символів громади із втіленням їх у порцелянових, керамічних, кондитерських, дерев’яних виробах, які допоможуть популяризувати свій край і поза його межами.

Майстерня традицій стане першим у громаді повноцінним публічним культурним осередком, платформою для комунікації носіїв творчих навиків і бажаючих навчатися новій справі (як дітей із художньої школи, так і будь-яких інших жителів громади незалежно від віку), та готових у майбутньому розвивати власні чи колективні міні-бізнеси.

Локація – художня школа і прилегле, занедбане наразі, подвір’я – є дуже вигідною для публічного мистецького хабу у масштабах усієї громади, так як це адміністративний центр громади, головна вулиця, що зараз реконструюється із влаштуванням зручніших пішохідних та велосипедних шляхів, перетин основних (різних) потоків, трьох найбільших шкіл, недалеко від будинку культури, ринку порцеляни та інших точок тяжіння у місті та зручним автобусним сполученням з населеними пунктами громади. 

Окрім того, майстерня може стати основною точкою у запланованих в межах просторової концепції туристично-рекреаційних маршрутів включивши функції майстерні, виставкового простору, інфоцентру, сувенірної лавки та інтерактивного музею порцелянового виробництва. 

КОМАНДА
Робоча група ОТГ

Марина Дежефі

Катерина Савчук

Віктор Яськов

Розширений склад групи ОТГ

Олександр Дацик

Ірина Поліщук

Франц Скримський

Ментори та менторки

Андріус Неміцкас

Олександр Коротких

Катерина Яковець

СХОЖІ ГРОМАДИ

Межівська селищна об’єднана територіальна громада

Делятинська селищна об’єднана територіальна громада

Судововишнянська міська об’єднана територіальна громада

Матусівська сільська об’єднана територіальна громада

Щербанівська сільська об’єднана територіальна громада

Лиманська міська об’єднана територіальна громада

Текст, фото та графічні матеріали є результатами робочих груп ОТГ-учасниць освітньої програми “Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад”. CANactions School не несе відповідальності за їх зміст та може не поділяти точку зору авторів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *