Карта особливостей Сторожинецької ОТГ допомогла нам візуально побачити, в яких місцях доцільно розвивати ті чи інші сфери. Зокрема, при виїзді з м. Сторожинця у напрямку Румунії варто передбачити територію логістично-сервісного хабу, а в південно-західній частині громади варто розвивати туристичну сферу.
Населені пункти добре сполучені між собою, а також із адміністративним центром громади та обласним центром. Стан доріг, які сполучають населені пункти, задовільний, однак є проблемні ділянки. Основними напрямками є дорога Чернівці – КПП «Красноїльськ», що проходить через м. Сторожинець і дорога Сторожинець – Вижниця.
Висновки аналізу наявної просторової документації у різних масштабах
Сьогодні наявна містобудівна документація населених пунктів Сторожинецької ОТГ, однак більшість генеральних планів сіл розроблені ще в 1970-1980 рр, а генеральний план міста Сторожинець хоч і розроблений у 2017-2018 рр., але ще не затверджений.
SWOT-аналіз виявився дуже помічним інструментом для визначення напрямів подальшого розвитку громади. З його допомогою ми змогли впорядкувати нашу інформацію, зокрема крізь призму ключових сфер ми виокремили можливості й загрози розвитку Сторожинецької ОТГ. Основні можливості в подальшому були підтверджені або спростовані під час публічного обговорення. Загрозами є переважно такі фактори, що мало залежать від дій громади.
S
Вигідне географічне розташування;
Розвинена мережа громадського транспорту;
Наявність достатньої кількості комунальної техніки;
Упорядкована система утилізації відходів;
Велика кількість зелених насаджень на одного мешканця;
Висока лісистість;
Достатня кількість водних об’єктів;
Помірний сприятливий клімат;
Наявність гуртків за інтересами;
Розвинена деревообробна галузь і наявність профільного навчального закладу для спеціалістів;
Транскордонне співробітництво;
Міжнародні зв’язки (міста-побратими);
Функціонування трьох міських ринків;
Забезпеченість учасників АТО земельними ділянками;
Наявність безбар’єрного простору в місті;
Наявність інклюзивно-ресурсного центру для дітей із особливими потребами;
Наявність достатньої кількості ФАП та амбулаторій;
Наявність центральної районної лікарні (ЦРЛ);
Забезпечення шкільними автобусами всіх населених пунктів;
Розгалужена система дошкільної та шкільної освіти;
Високий рівень проведення культурних заходів;
Наявність пам’яток;
Архітектурний спадок різних держав.
W
Незадовільний стан дорожнього покриття;
Відсутність місць для паркування;
Незабезпеченість централізованим водопостачанням і водовідведенням усіх населених пунктів;
Нефункціонуючий громадський простір (у сіл-х нас. пунктах);
Відсутність очисних споруд каналізації;
Відсутність туристичних маршрутів;
Міграція економічно-активного населення;
Відсутність інвентаризації земель;
Присутність тіньового сектору економіки;
Застаріла містобудівна документація;
Необхідність оптимізації некомплектних шкіл;
Застарілість спортивної інфраструктури;
Відсутність музеїв;
Незалученість пам’яток до туристичного маршруту;
Незадіяність туристичного потенціалу.
O
Відкриття міжнародного контрольно-пропускного пункту «Красноїльськ»;
Вдосконалення мережі внутрішньо-міського транспорту;
Забезпечення централізованим водопостачанням усіх нас. пунктів;
Утилізація відходів за рахунок переробки сміття;
Збільшення фінансування з державного бюджету коштів на утримання доріг;
Будівництво очисних споруд каналізації;
Спорудження гірськолижного комплексу в с. Банилів-Підгірний;
Створення туристичних маршрутів;
Створення ефективної мережі громадського простору;
Подальший розвиток транскордонного співробітництва;
Детінізація економіки;
Громадський контроль за сплатою акцизу;
Проведення інвентаризації земель;
Приведення у відповідність містобудівної документації;
Створення кінцевого продукту замість вивозу сировини (за рахунок кооперації та утворення кластерів);
Утворення на базі ЦРЛ центру госпітального округу;
Розширення території функціонування ринків;
Розбудова спортивної інфраструктури;
Створення туристичних маршрутів;
Популяризація у ЗМІ місцевих пам’яток;
Реставрація пам’яток.
T
Відтермінування відкриття КПП «Красноїльськ»;
Небезпека дорожнього руху та руйнування дорожньої інфраструктури
(у зв’язку з проїздом великогабаритного транспорту через місто);
Відсутність економічного розвитку;
Надмірне накопичення сміття;
Екологічне забруднення р. Сірет через відсутність очисних споруд каналізації;
Недотримання коштів до місцевого бюджету;
Самовільна но узаконена забудова, яка не відповідатиме концепції розвитку території;
Погіршення здоров’я жителів ОТГ;
Відсутність належного рівня знань у сіл-х нас. пунктах. - погіршення стану архітектурних пам’яток.
Ми обрали першочергові, на нашу думку, стратегічні цілі та аналізували їх за допомогою факторів і наслідків. Таким чином ми отримали декілька альтернативних сценаріїв просторового розвитку для Сторожинецької ОТГ. Наслідки усіх сценаріїв передбачаються позитивними, але доцільно було визначитися з пріоритетними напрямами, з цією метою було підготовлено та проведено публічне обговорення.
| 1 | Транскордонне співробітництво |
| Сприятливі | Фактор – КПП «Красноїльськ» (відкриття). На зарезервованій земельній ділянці створений інвесторами логістично-сервісний хаб; відбулась суттєва капіталізація землі; активно розбудовується придорожня інфраструктура; дорога через Сторожинець отримує статус міжнародної та капітально оновлюється. Наслідок – жителі ОТГ мають якісні та доступні послуги, робочі місця; місцевий бюджет отримує надходження від сплати податків, жителі не виїжджають в більші міста чи закордон. |
| Несприятливі | Фактор – КПП «Красноїльськ» (повна відмова від проекту будівництва на рівні держави). Зарезервована ділянка не використовується; відсутній інтерес інвесторів до створення логістично-сервісного хабу; занепад існуючої придорожньої інфраструктури; дорога через Сторожинець не отримує статус міжнародної та відбувається її руйнація. Наслідок – жителі ОТГ без якісних послуг; міграція економічно-активного населення у більші міста або закордон через відсутність робочих місць; місцевий бюджет недоотримує надходження. |
| Реалістичні | Фактор – КПП «Красноїльськ» (не відкритий, але існує перспектива його відкриття впродовж 3 років). На зарезервованій земельній ділянці відкриваються невеликі СТО (станції технічного обслуговування); мають місце поодинокі випадки розбудови придорожньої інфраструктури, які не носять систематичний характер; на дорожньому полотні через Сторожинець проводиться поточний ямковий ремонт, якого надовго не вистачає. Наслідок – жителі отримують послуги, але вони доволі дорогі та не надто високої якості; створена невелика кількість робочих місць, але вони переважно в тіньовому секторі, місцевий бюджет бореться з їхньою детінізацією; частина жителів ОТГ працює на місцях, частина виїжджає у великі міста або закордон. |
| 2 | Підвищення рівня мобільності для населення ОТГ |
| Сприятливі | Фактор – Передача доріг на місцевий рівень (разом із достатнім фінансуванням). З’являється якісне дорожнє покриття, громада на місцях визначає, які дороги необхідно ремонтувати в першу чергу; відкриті прозорі тендери дають змогу здешевити вартість виконання робіт та посилити контроль за якістю реалізації. Наслідок – жителі громади отримують змогу пересуватись по якісній дорозі, підвищується рівень мобільності жителів, з’являється якісна дорожня інфраструктура. |
| Несприятливі | Фактор – Передача доріг на місцевий рівень (без фінансування). Власних коштів громади не вистачає навіть на поточний чи ямковий ремонт, відбувається руйнація існуючих доріг. Наслідок – підвищується рівень соціальної напруги, з’являється недовіра до місцевої влади. |
| Реалістичні | Фактор – Передача доріг на місцевий рівень (з незначним фінансуванням). Здійснюється поточний, ямковий ремонт, місцями капітальний; якість доріг залишає бажати кращого, але найбільш проблемні ділянки ремонтуються, Наслідок – люди обурюються, але рівень соціальної напруги невисокий. |
| 3 | Формування єдиного культурного середовища для самоідентифікації |
| Сприятливі | Фактор – Державна підтримка культурних проектів архітектурних пам’яток (достатній рівень фінансування). Реалізація проекту створення музею різних культурних надбань «Спадок нації» дасть змогу забезпечити робочими місцями фахівців історичної та культурної сфери, ознайомити громадськість із надбаннями різних культур, які проживали на теренах ОТГ, що сприятиме популяризації місцевої історії та культури; сукупність інформаційних матеріалів в одному місці дозволить організовано зберігати відомості про етнічні особливості. Наслідок – активізація мешканців до само ідентифікація; компактне зберігання інформації в одному місці. |
| Несприятливі | Фактор –– Державна підтримка культурних проектів архітектурних пам’яток (відсутність фінансування). Неможливість реалізації проекту створення музею різних культурних надбань «Спадок нації» внаслідок браку коштів. Наслідок – втрата історичної та культурної спадщини. |
| Реалістичні | Фактор – Державна підтримка культурних проектів архітектурних пам’яток (недостатній рівень фінансування). Коштів місцевого бюджету не вистачить на реалізацію проекту створення музею різних культурних надбань «Спадок нації»; можливий варіант реалізації даного проекту за рахунок національних або міжнародних проектів, так як проект буде охоплювати культуру декількох націй; за наявності державної підтримки проблем з реалізацією проекту не буде. Наслідок – втрата історичної та культурної спадщини у випадку не створення музею. |
| 4 | Створення та осучаснення громадського простору |
| Сприятливі | Фактор – Партисипаційна свідомість жителів (активна) Жителі громади проявляють високий рівень ініціативи та активно приймають участь у розбудові громади, зокрема зон відпочинку та занять спортом; місцева влада, бачачи інтерес з боку мешканців, щороку збільшує розмір партисипаційного бюджету, залучає на ці цілі додаткові джерела доходу або ж бюджети вищих рівнів; громадяни також не стоять осторонь та долучаються до реалізації проектів через спів фінансування, а подекуди і повністю реалізовують проекти самостійно. Наслідок – з’являються зони відпочинку та заняття спортом, місця для зустрічей; місцеві мешканці відчувають свою важливість та вагомість їхнього внеску в розбудову громади; високий рівень соціального задоволення; громада більше цінує утворені локації, адже кожен відчуває там свій внесок. |
| Несприятливі | Фактор – Партисипаційна свідомість жителів (пасивна) Жителі громади не проявляють жодного інтересу та не беруть участь у розбудові громади; громада не приймає програму партисипації або ж не фінансує її, не бачачи інтересу з боку мешканців ОТГ місцева влада не створює жодних зон відпочинку чи місць для заняття спортом, існуючі місця відпочинку не ремонтуються. Наслідок – нові зони відпочинку не з’являються, а існуючі руйнуються; місцеві мешканці не відчувають свою важливість, адже не приймають участь в прийнятті рішень; зростає соціальна напруга. |
| Реалістичні | Фактор – Партисипаційна свідомість жителів (низька, але поступово зростаюча ) Частина жителів громади проявляє інтерес до прийняття рішень на рівні громади, воно не носить систематичний характер, але кількість таких жителів поступово зростає; програма партисипації прийнята місцевою владою та фінансується в невеликому обсязі. Наслідок – нові зони відпочинку з’являються, але їх недостатньо, жителі готові долучитись до спів фінансування, але в дуже незначному обсязі; більшість жителів не цінують утворені локації, оскільки напряму не причетні до їхнього створення; соціальна напруга відсутня. |
| 5 | Покращення здоров’я жителів ОТГ |
| Сприятливі | Фактор 1 – Утворення центру госпітального округу (на базі Сторожинецької ЦРЛ). Будуються нові сучасні корпуси лікарні; відкриваються нові необхідні жителям громади відділення; закуповується сучасне діагностичне та інше обладнання; проводиться покращення матеріально-технічної бази існуючих відділень; з’являються сучасні карети швидкої допомоги. Наслідок 1 – жителі громади отримують якісний рівень медичних послуг, покращується стан здоров’я жителів громади. Фактор 2 – Програма державної підтримки та розвитку сільської медицини (достатній рівень фінансування). Міською радою виділяються необхідні земельні ділянки та незначне співфінансування для будівництва, за рахунок державної програми, нових сучасних амбулаторій у сільській місцевості та на окраїнах міста; сімейні лікарі отримують нові автомобілі та необхідну матеріально-технічну базу в амбулаторіях. Наслідок 2 – Рівень первинної медицини стає ближчим до людей, а рівень послуг значно вищий. |
| Несприятливі | Фактор 1 – Утворення центру госпітального округу (на базі лікарні іншого району). Через збільшення фінансування центру госпітального округу, який знаходиться в іншому районі, на покращення матеріально-технічної бази, будівництво нових корпусів, придбання нового обладнання кошти не виділяються взагалі; утримувати існуючий стан лікарні стає неможливим, він погіршується. Наслідок 1 – жителі громади не отримують належний рівень медичних послуг у Сторожинецькій ЦРЛ, через що вимушені їхати в інші лікарні, на що затрачають додатковий час і кошти; зростає справедливе обурення; підвищується рівень соціальної напруги. Фактор 2 – Програма державної підтримки та розвитку сільської медицини (відсутність фінансування). Програма державної підтримки та розвитку сільської медицини закрита повністю або ж не фінансується; коштів місцевого бюджету вистачає тільки для ремонту існуючих амбулаторій, нові не будуються; транспорт не закуповується; з обладнання та препаратів закуповується тільки найнеобхідніше. Наслідок 2 – жителі громади не отримують належний рівень первинних медичних послуг у населених пунктах ОТГ, через що вимушені їхати в районну лікарню, на що затрачають додатковий час і кошти; зростає справедливе обурення; підвищується рівень соціальної напруги; рівень первинних медичних послуг не відповідає стандартам. |
| Реалістичні | Фактор 1 – Утворення центру госпітального округу (невизначеність протягом 1-2 років). Ситуація з визначенням центру госпітального округу залишається відкритою; за рахунок певних оптимізаційних процесів та коштів місцевого бюджету вдається утримати існуючий стан лікарні та навіть дещо його покращити; нове обладнання закуповується, але в недостатній кількості і не надто сучасне. Наслідок 1 – жителі отримують медичні послуги на відносно середньому рівні; рівень соціальної напруги невисокий, однак жителі бажають отримувати кращий рівень послуг. Фактор 2 – Програма державної підтримки та розвитку сільської медицини (обмежене фінансування). Міською радою виділяються необхідні земельні ділянки та незначне співфінансування для будівництва, за рахунок державної програми, нових сучасних амбулаторій у сільській місцевості та на окраїнах міста, але кошти з Державного бюджету виділяються на будівництво однієї, максимум двох амбулаторій; новий транспорт закуповується вкрай рідко; матеріально-технічна база в амбулаторіях покращується за рахунок коштів місцевого бюджету, що не дає змогу оновлювати її на високому рівні. Наслідок 2 – жителі отримують медичні послуги на відносно середньому рівні, подекуди його вистачає аби отримати послугу в місцевій амбулаторії, але в переважній більшості необхідно їхати в районну лікарню; рівень соціальної напруги невисокий, однак жителі бажають отримувати кращий рівень послуг. |
Концепція просторового розвитку Сторожинецької ОТГ включає п’ять основних напрямків:
Напрямок 1: Розбудова транспортно-логістичного хабу та подальший розвиток промисловості та торгівлі (м. Сторожинець). Поштовхом до розбудови транспортно-логістичного хабу повинно стати відкриття КПП «Красноїльськ», що призведе до збільшення потоку транспорту в бік кордону з Румунією, до розбудови придорожньої інфраструктури та капіталізації землі в напрямку пропускного пункту. Місто Сторожинець повинно стати центром «меблевого кластеру» та максимально переробляти деревину, яка заготовлюється на території ОТГ в кінцевий виріб, цим самим не дозволяючи необробленій деревині вивозитись за межі території громади, перетворюючи нас у сировинний додаток;
Напрямок 2: Створення рекреаційної зони, основою якої буде гірськолижний, еко-, вело- і піший туризм. Дана рекреаційна зона включатиме місцеві пам’яток та відпочинкові бази (частина з них уже функціонує), а основою повинен стати гірськолижний комплекс «Банилів-Підгірний» (с. Давидівка, Банилів-Підгірний);
Напрямок 3: Основою розвитку «Вижницького напрямку» (с. Панка, Комарівці, Зруб-Комарівський, Стара Жадова) слугуватиме сільськогосподарська кооперація, яка базуватиметься на об’єднанні дрібних фермерів у прагненні створити кінцевий продукт, а не збувати сировину, цьому повинно сприяти зручне логістичне розташування вздовж дороги;
Напрямок 4: Ягіднево-плодова кооперація повинна стати основою для розвитку північної частини громади за рахунок утворення спільних кооперативів по вирощуванню, збору, переробці та збуту отриманого продукту. Дана місцевість має сприятливі кліматичні та земельні умови для вирощування ягід і плодових культур;
Напрямок 5: Основою розвитку свідомого громадянського суспільства на території громади має стати створення простору, де жителі могли б взаємодіяти та обмінюватись соціальними ініціативами. Для цього необхідно створити привабливий внутрішній (сільські клуби, бібліотеки, будинки культури) простір шляхом ревіталізації існуючих будівель та створення майданчиків для спілкування на відкритому просторі.
На території Сторожинецької ОТГ розташоване село-рекордсмен Давидівка, унікальність якого полягає, по-перше, в тому, що населений пункт із трохи більше трьома тисячами мешканців, займає площу, співставну з площею невеликого обласного центру; а, по-друге, тим, що в цьому селі розташовано одразу сім дерев’яних храмів, більшість із яких викликає неабиякий інтерес, як у туриста, так і в дослідника дерев’яної архітектури.
Наведені обставини зумовлюють доцільність розвитку культурного туризму.
Інтегрована мапа концепції просторового розвитку — це результат накладення трьох карт із стратегічними цілями в різних сферах. На цій мапі відображено: основний каркас сільськогосподарської кооперації, основні шляхи транспортного сполучення, зокрема автодорогу до майбутнього контрольно-пропускного пункту «Красноїльськ» на кордоні з Румунією. Мапа містить також функціональні зони ОТГ, зокрема з потенціалом для активізації територій з молокопереробки, м’ясопереробки, льонопереробки та ягідництва. Серед основних об’єктів позначено: зоологічний заказник «Зубровиця», існуючі туристичні бази, місце для майбутнього гірськолижного комплексу «Банилів Підгірний» і його сполучення з існуючим гірськолижним курортом «Мигово», скупчення об’єктів дерев’яної архітектури (дерев’яні церкви, розташовані в одному населеному пункті, та дерев’яні житлові будинки, притаманні даному регіону).
Основна мета інтегрованої карти полягає в поєднанні всіх ключових напрямів розвитку громади в один мультифункціональний підхід до планування території.
Розроблена інтегрована мапа демонструє не тільки просторовий розподіл напрямів господарювання, але й показує взаємозв’язок діяльності з активізації місцевого економічного розвитку в суміжних сферах. Зокрема, покращення стану доріг здешевить транспортно-логістичні витрати суб’єктів господарювання, зробить привабливішим відвідування території вітчизняними та зарубіжними туристами, які зможуть купляти товари та користуватися послугами місцевих виробників. Важливим чинником розвитку транспортної інфраструктури стане відкриття контрольно-пропускного пункту «Красноїльськ». Завдяки цьому зросте потік транзитних автоперевезень, як внутрішніх, так і зарубіжних. Розташування Сторожинецької ОТГ на лінії між обласним центром і Румунією є запорукою збільшення чисельності відвідувачів громади, зокрема в контексті налагодження регіональних і міжнародних господарських і культурних зв’язків.
Зростаючий попит на місцеву продукцію та послуги зумовить доцільність організації ярмарків, де виробники Сторожинецької ОТГ зможуть представляти і реалізовувати свої товари. Потік туристів значно збільшиться завдяки відновленню взірців дерев’яної архітектури (церков і житлових будинків) та реалізації пілотного проекту «Сторожинець на висоті», суть якого полягає у влаштуванні музею на горищі міської ратуші та оглядового майданчика на її вежі. В музеї будуть представлені експонати, які відображають не тільки історію громади, але й поліетнічність її теперішнього та колишнього населення (українці, румуни, поляки, австрійці, євреї).
Клітинки на перетині рядків і стовпців відповідають реалізації конкретної стратегічної цілі в конкретному населеному пункті. Кольори відображають відповідність проектів часовому горизонту: червоний колір – першочергові проекти, жовтий – друга черга, зелений та синій – третя черга, зокрема «зелені» проекти не завжди є в межах повноважень міської ради, а «сині» – потребують інвестора.
Матрицю доповнено графіком (таймлайн), який відображає три періоди концепції стратегічного просторового планування Сторожинецької ОТГ.
План впровадження концепції
Кольори відповідають населеним пунктам, які входять до складу Сторожинецької ОТГ. Передбачено, що в кількох населених пунктах можуть реалізовуватись однакові проекти. Тому деякі прямокутники на графіку є багатоколірними.
Сторожинець на висоті
Демонстраційним проектом ми обрали проект «Сторожинець на висоті». Проект підкреслить унікальність громади, територія якої простягається на перетині важливих транспортних коридорів, які з’єднують районний центр із обласним і ведуть до державного кордону України з Румунією.
Сторожинецька ратуша, збудована 1905 р., є пам’яткою архітектури місцевого значення. Вона завжди відігравала роль важливого громадського простору. Крім того, з її вежі відкриваються мальовничі краєвиди на сусідні населені пункти. Реалізація проекту створить умови для відвідування музею Сторожинецької громади та огляду панорами міста і його околиць із вежі Сторожинецької ратуші з метою згуртування жителів ОТГ (поліетнічних за складом), популяризації території як туристичної громади, патріотичного та екологічного виховання молоді. Для розроблення проекту корисними є плани поверхів будівлі Сторожинецької ратуші.
Серед експонатів музею заплановано розмістити інтегровану мапу, яка допоможе донести ідеї щодо цікавих навколишніх місць і майбутнього розвитку громади.
Створення оглядового майданчика та музею на горищі Сторожинецької ратуші.
Результатом проекту буде доступ відвідувачів до оглядового майданчика та можливість огляду експозиції музею Сторожинецької громади.
Організаційна діаграма проекту «Сторожинець на висоті»:
На організаційній діаграмі показано підпорядкування і комунікацію між різними учасниками проекту. Ключовим учасником проекту є місцеве населення, яке повинно бути зацікавленим у популяризації своєї території, завдяки чому посилиться самоідентифікація жителів. Відвідувачам музею та оглядового майданчика буде продемонстровано приклад співпраці у поліетнічній громаді.
Впровадження стратегічного проекту:
Координацію роботи щодо впровадження демонстраційного проекту «Сторожинець на висоті» здійснює керівник проекту, якого призначає (наймає) Сторожинецька ОТГ. За орієнтовними розрахунками, за умови, що проект розпочнеться у вересні 2019 року, він завершиться у липні 2020 року відкриттям оглядового майданчика і музею.
На графіку виконання робіт проекту (таймлайн) його етапи заплановані в їхньому взаємозв’язку та залученості учасників проекту. Деякі етапи можуть виконуватися паралельно. Наприклад, розроблення інтерактивної мапи об’єктів архітектурно-культурної спадщини та конкурс на проект реконструкції та виготовлення проектно-кошторисної документації.
Логічні зв’язки між етапами (стрілки) відображають те, що деякі з них не можуть розпочатися раніше, ніж завершаться деякі попередні. Загальна тривалість проекту становить 9 місяців, за умови позитивного висновку попередньої експертизи придатності будівлі Сторожинецької ратуші для такого проекту. Реалізація даного проекту сприятиме інформуванню відвідувачів музею за допомогою розробленої інтерактивної мапи про місцеві пам’ятки (впродовж функціонування музею).
Проект матиме подальший розвиток: експонати музею можуть оновлюватися і доповнюватися, оглядовий майданчик може облаштовуватися оптичними приладами для кращого огляду навколишніх краєвидів. Перед відкриттям оглядового майданчика та музею потрібно через ЗМІ та інтернет провести інформування громадськості та гостей Сторожинецької ОТГ і Чернівецької області про реалізацію проекту.
Вікторія Матвіїшин
Дмитро Бойчук
Віталій Гринчук
Олександр Казюк
Петро Брижак
Ірина Павлюк
Іріс Гляйхман
Наталія Мисак
Олександр Шевченко
Судововишнянська міська об’єднана територіальна громада
Тростянецька міська об’єднана територіальна громада
Делятинська селищна об’єднана територіальна громада
Межівська селищна об’єднана територіальна громада
Підволочиська селищна об’єднана територіальна громада
Девладівська сільська об’єднана територіальна громада
Текст, фото та графічні матеріали є результатами робочих груп ОТГ-учасниць освітньої програми “Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад”. CANactions School не несе відповідальності за їх зміст та може не поділяти точку зору авторів
