Любарська селищна утворена 29 жовтня 2017 року та включає дев’ятнадцять старостинських округів, утворених за рахунок об’єднання двадцяти сільських рад , та включає тридцять вісім населених пунктів. Любарська селищна рада знаходиться в південно-західній частині Житомирської області та межує з Романівським, Чуднівським районами Житомирщини та Старокостянтинівським, Старосинявським, Полонським районами Хмельниччини, а також Хмільницьким районом Вінницької області. Площа території ради складає 580,0 км2, або 76,6 % від загальної території району. Адміністративним та культурним центром громади є селище міського типу Любар, яке розміщене на відстані 85 км від обласного центру м. Житомира та 24 км від залізничної станції Печанівка. Відстань до столиці України м. Києва – 225 км.


У смт Любар проживає найбільша кількість осіб, а саме 2193. На даний час основним видом зайнятості земель є сільськогосподарська діяльність, що складають майже 86% від всієї території.

S
Наявність АЗС по сусідству, що
стануть частиною громади після об’єднання;
Наявність спеціалізації с/г – свинарство та ВРХ;
Створюється молочний та ягідний
кооператив;
Комунальні пасовища;
Значна частка працездатного населення;
Молокозавод (молоко сир);
Більшість сіл газифікована;
Оптовий тваринний ринок регіонального
масштабу;
Близькість аграрного коледжу;
Наявність технічного училища
(тракторно-зварювальний);
Вільні господарські двори (5-20 га);
Літній дитячий табір.
W
Відсутність каналізації (окрім Любару);
Тіньові господарства та перекупщики;
Забруднення води с/г агрохолдингами;
Скотобійні і нелегальні сміттєзвалища;
Не ефективне оподаткування оренди землі;
Зріст сезонної еміграції за кордон;
Негативний природний приріст;
Населення сприймає сусідню
Полонську ОТГ як таку де живуть краще;
Відсутність централізованого
водопостачання та відведення;
Недостатнє сполучення між селами.
O
Можливість відкрити комбінати
переробки м’яса і молока;
Інвестор відкриває взуттєву фабрику.
T
Припинення державної підтримки
малого фермерства;
Залежність від зовнішнього
ринку та цін на молоко та м’ясо.
Передумова:
• 83 % у структурі земель – землі сільськогосподарського призначення;
• 70% – чорноземи з високим показником родючості;
• 1400 га – громадські пасовища;
• 85 % населення любарської об’єднаної територіальної громади;
• сільське, яке займається розведенням врх, в основному корів.
Загальна чисельність врх на території громади – 6325, у т.ч. Корів – 4 500;
• Основний дохід у селі – дохід від реалізації молока, який формує низька закупівельна ціна.
Мета:
Збільшити ціну шляхом покращення якості та нарощення об’єму сировини. Наслідок: підвищення доходів сільських жителів.
Вплив зовнішнього середовища:
• Обласна програма «Компенсація вартості установок індивідуального доїння корів» ;
• Обласна програма на розвиток сільськогосподарських кооперативів.
• Любарський район займає лідируючу позицію.
Перспектива:
• Об’єднати 37 населених пунктів у молочний кооператив;
• Участь в міжнародних програмах – залучення коштів на переробку молока;
• Постачання пастеризованого молока у школи, садочки (31 школа, 24 ДНЗ);
• Будівництво молокопереробного заводу (органічна продукція).
Громадські обговорення у Любарській ОТГ відбулись 12 березня о 9:30 у приміщенні Любарської районної ради.
Тривалість: до 2 год

Результати публічного обговорення сценарію розвитку сільського господарства напряму тваринництво, Любарська ОТГ, Житомирська область.
Під час обговорення були запропоновані наступні ідеї та зауваження:
Пасовища часто недоглянуті і низької якості;
Низька довіра людей до кооперативу і один до одного;
Наявність монополії на ринку;
Створити не один кооператив, а як мінімум 5 у кущових селах, а холодильні установки мають бути майже у всіх селах. Місцева влада має сприяти цьому процесу (юридична підтримка), але не вказувати як саме робити;
Створити центр реалізації молока для жителів громади;
Породи корів неякісні і немає фінансів на кращі;
Напрям свинарства був відкинутий більшістю через наявність хвороб та відсутність належної ветеринарної служби, а також через проблему наявності якісних кормів;
Пошук інвестора для переробки відходів тваринництва.

Економічно самодостатня громада з власною ідентичністю, що цінує природне та культурне середовище свого життя
Стратегічна ціль 1:
Економічне зростання місцевого населення за рахунок розвитку тваринництва молочного напрямку та суміжних напрямів;
• Створення молочного кооперативу між декількома селами з центром в с. Липне, на основі яких здійснюватиметься пілотний проект молочного кооперативу – першого кооперативу з трьох потенційних, який є на початковій стадії функціонування. Молочний кооператив є першим етапом до ширшої сільсько-господарської кооперації, яка не тільки заготовлятиме молочну сировину, але і перероблятиме, і буде мати на меті диверсифікувати місцеву економіку;
• Підвищення підприємливості місцевого населення щодо переробки молока через надання освітніх та консультаційних послуг на базі кооперативу;
• Забезпечення наявності землі у громади для розвитку молочного тваринництва – для корму та майбутнього розміщення сімейних ферм по (30-40 корів). Програма по вилученню паїв з оренди агрохолдингів для потреб кооперативу з юридичною підтримкою;
• Диверсифікація економіки за рахунок залучення вільних господарських дворів для інвестицій;
• Розширення профілю сільськогосподарського кооперативу – ягідництво.
Стратегічна ціль 2:
Посилення місцевої ідентичності та єдності громади через освіту та локальний туризм;
• Розвиток локального туризму (для місцевих жителів) у смт. Любар та околицях, які мають історико-культурні пам’ятки та мальовничі ландшафти – с. Гринівці, с. Великі Деривичі, с. Нова Чорторія. Веломаршрут та водний маршрут;
• Створення краєзнавчих гуртків у школах та краєзнавчих дитячих літніх таборів;
• Заходи для підсилення відчуття спільноти – проведення свят, що мають особливе значення для жителів громади, громадських толок;
• Створення місцевих архітектурних та планувальних правил у статуті громади, які будуть зберігати місцеві культурні ландшафти (особливо у архітектуриних стилях житлових будинків, парканів та рекламних вивісок у центра Любара та вздовж доріг). Створення інформаційного буклету, щодо важливості їх збереження та прийнятих правил;
• Створення свого списку історико-культурних пам’яток, що є цінними на рівні громади і який матиме юридичну силу завдяки статуту громади;
• Покращення місцевого краєзнавчого музею – збір історичних фото (включаючи радянський період і незалежності), місцевої музики і тд.;
• Створення геобрендингу громади;
• Створення інформаційного буклету про Любарську громаду, де все вище буде показано у цікавій формі.
Стратегічна ціль 3:
Повернення Любару історичного статусу міста як важливого центру через подолання адміністративної фрагментованості Любарської “агломерації”. Передбачає об’єднання навколишніх сіл до смт. Любар з населенням 2153 особи – 5 пов’яз
• Функціонально являють собою єдине ціле та отриманням ним статусу міста з населенням більш як 9000 осіб. Це дозволить зменшити витрати на утримання адмінапарату у кожному населеному пункті та підвищити координацію та цілісність стратегії розвитку Любара та його околиць, та його конкурентно спроможність у системі розселення.
Стратегічна ціль 4:
Збереження навколишнього середовища та вирішення існуючих екологічних проблем.
Тут позначені ділянки, які потребують особливої уваги
• Річки, озера, струмки, ліси, природні луки-пасовища та екологічні проблеми – стихійні звалища, забрудення річок та озер, ґрунтових вод агрохолдингами;
• Створення інформаційного буклету, щодо поводження з відходами і як вони впливають на довкілля;
• Проведення екологічної експертизи сільсько-господарських земель та пасовищ на наявність хімічних забруднень.
Інтегрована карта складається з двох шарів:
• Функціональне зонування території майбутнього її використання та створення трьох потенційних субцентрів у ОТГ для надання соціальних послуг вищого рівня.
• Території, що задіяні у стратегічних цілях громади.
Zoom in areas є місцевості, у яких першими реалізовуватимуться заходи пов’язані зі стратегічними цілями (що потенційно можуть бути поширені і на інші місцевості):
Любарська ОТГ і її жителі слідуючи обраній просторовій стратегії розвитку досягнуть:
а) економічного зростання, а також більш сильний та стабільний малий бізнес, основою якого буде сімейне фермерства об’єднані в кооперативи з економічним напрямом виготовлення молока та його переробки;
б) розуміння власної особливості та цінування культурного й природного середовища свого життя. Виражена місцева ідентичність, що проявлятиметься у культурних ландшафтах,
в) способі життя та цінностях, cприятиме згуртованості населення, відстоювання своїх інтересів та дбання і цінування середовище свого життя;
г) конкурентно-спроможний центр в регіональній системі розселення, що матиме голос серед інших містечок (оскільки статус смт. цього не дозволяє);
д) чисте навколишнє середовище.

Підвищення економічного добробуту сільських домогосподарства у селі Липне шляхом створення молочного кооперативу
Передумови
• 85% сільське населення (16 575 осіб ), близько 1400 га. громадських пасовищ, близько 4500 корів у домашніх домогосподарствах.
• Спеціалізація – молочне тваринництво – основний дохід на селі від реалізації молока
• Низька ціна молока
• Наявність посередників збуту молока до молокозаводу
• Люди працюють багато – отримують мало – ціна молока близько 4,5 грн за 1 л.•
Мета проекту:
Зільшення добробуту сільських домогосподарст.
Завдання проекту:
• Створення молочного кооперативу “Краплинка” у с. Липне
• Налагодження мережі збору та збуту молока
• Збільшення закупівельної ціни у населення на молоко за рахунок підвищення якості та нарощення об’єму молока
• Підвищення підприємливості членів кооперативу через надання освітніх та консультаційних послуг
• Збільшення членів кооперативу за рахунок об’єднання 12 навколишніх сіл.
Перспективи проекту:
• Створення сімейних фермерських господарств;
• Переробка молока.
Проблематика проекту:
85% населення об’єднаної громади (16 575 осіб) – сільське, яке займається вирощуванням великої рогатої худоби, в основному – корів, кількість яких становить близько 4 500. Основним доходом на селі є дохід від реалізації молока, який внаслідок низької закупівельної ціни на молоко є низьким. Варто зазначити, що на закупівельні ціни впливає низка факторів. Найголовнішим з них є існування посередників між селянами та виробниками молочної продукції та монополізм цих посередників. Вони заробляють на різниці між ціною заводу та закупівельною ціною в селян. Чому на території громади діють посередники? Для заводу економічно невигідно їздити по-під дворами і збирати від кожного жителя по 2-3 л, тому він шукає посередника, який одразу доставляє йому 2-3 т молока. Створення кооперативу дозволить збільшити об’єм сировини та контролювати її якість, що в кінцевому підсумку впливає на ціну.
Враховуючи вище викладене, настав час самомобілізуватись та почати розвиток об’єднуючись у кооператив, а не продовжувати стагнацію.
Цільові групи проекту:
Домогосподарства, фермери, які замаються вирощуванням корів.
Зацікавлені сторони проекту
Любарська об’єднана територіальна громада, молокозаводи, Житомирська обласна державна адміністрація.
Партнери (існуючі та потенційні)
Існуючі:
• Генеральний директор ТОВ «Вівад 09», депутат Житомирської обласної ради Ходак І.Є.;
• Житомирська обласна державна адміністрація
• Житомирська обласна рада
Потенційні:
• ТОВ «АТК»;
• ТОВ «Агро регіон»;
• ТОВ «Агро кусто».
Кроки втілення проекту:
• Проведення масово-роз’яснювальної роботи серед населення щодо вступу у кооператив;
• Закупівля та встановлення холодильних установок;
• Організація мережі збору молока;
• Налагодження комунікації із мокозаводами.
Очікувані результати:
Збільшення доходу домогосподарств; покращення якості життя сільського населення; забезпечення навчальних закладів якісним молоком.
Критерії успішності проекту:
Ріст ціни на молоко, функціонування кооперативу
Сталість проекту:
Даний проект є проектом місцевого економічного розвитку, завдяки якому буде створено як мінімум 3 робочих місцях, збільшено надходження до місцевого бюджету. Він є основою для подальшого об’єднання 36-ти населених пунктів громади у кооперативи, а також для участі в європейських грантових програмах щодо отримання фінансування на переробку молока: створення сироварні.
Ризики:
Недовіра населення, пасивність мешканців, перешкоди збоку посередників.
Загальний бюджет проекту:
200 тис. грн
Роман Лозинський
Олена Гуменюк
Василь Клименко
Віктор Кончура
Наталія Кришталь
Андріус Неміцкас
Олександр Коротких
Катерина Яковець

Матусівська сільська об’єднана територіальна громада

Новопсковська селищна об’єднана териториальна громада

Комиш-Зорянська селищна об’єднана територіальна громада

Тростянецька міська об’єднана територіальна громада

Тетерівська селищна об’єднана територіальна громада

Шацька селищна об’єднана териториальна громада
Текст, фото та графічні матеріали є результатами робочих груп ОТГ-учасниць освітньої програми “Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад”. CANactions School не несе відповідальності за їх зміст та може не поділяти точку зору авторів.