Межівська селищна територіальна громада, що територіально знаходиться у Дніпропетровській області, утворена у листопаді 2017 року. До складу Межівської селищної громади входить 6 старостинських округів та центральна садиба, які налічують 30 населених пунктів. Загальна площа території громади 630,03 кв.км, що становить 51 % від території Межівського району. Загальна кількість мешканців складає 15 584 осіб. Протяжність доріг – 246 км.
За результатами ЗНО Межівська ОТГ посідає 25 місце по Україні.
Доходи бюджету у 2019 році складають 118 368,476 тис. грн.
S
с/г комплекс (зернові, сонях, рапс, соя) + невелика частка тваринництва;
альтернативні види енергії (сонячні електростанції, виробництво палетів);
наявність водогону с технічною водою в частині населених пунктів;
функціонуючі заклади освіти та культури в центральній садибі та деяких населених пунктах;
наявність всіх екстрених служб в центральній садибі;
наявність транспортного сполучення між населеними пунктами (громадський транспорт – зовнішний перевізник + соціальний маршрут);
популярність велотранспорту.
W
виснаження земель через недотримання норм;
кліматичні зміни (засухи, ранні заморозки);
зникнення води у ріках, водоймах, колодязів;
можливо, забруднення грунтових вод;
відсутність очисних споруд та питної води (підвоз за підвищеною вартістю до віддалених населених пунктів);
стихійні сміттєзвалища та відсутність полігону;
частина доріг в аварійному стані (дороги між селищами, не в комунальній власності ОТГ);
відсутність (або нефункціонуючі) переробні підприємства (маслозавод, хлібзавод, консервний завод);
часткова централізація послуг в центральній садибі (смт. Межова);
низький рівень доступності служб та послуг до віддалених населених пунктів;
невелика частка трудової міграції.
O
збільшення частки тваринництва, городництва та садівництва;
впровадження сучасних аграрних технологій;
стимулювання розвитку переробних підприємств;
будівництво водогону;
будівництво полігону;
розвиток транспортної інфраструктури (розширення мережі маршрутів соціальних перевезень громадян (збільшення кількості рейсів);
поповнення автопарку;
облаштування зупинок громадського транспорту на території громади;
створення маршруту громадського транспорту на території селища Межова).
T
подальше виснаження земель;
зникнення та забруднення води;
застарілість матеріально-технічних баз всіх служб та закладів освіти, культури, медзакладів і т.д;
підвищення обсягів міграції, відтік кваліфікованих кадрів.
Тенденції:
1. Чисельність населення громади постійно зменшується, молодь після навчання у містах не повертається додому.
2. Демографічна ситуація в громаді погіршується, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення та до занепаду економіки.
3. Росте кількість людей похилого віку, зростає навантаження на бюджет.
4. Активна частина населення продовжує працювати в тіні.
5. Інвестиційний та підприємницький клімат у громаді залишаються на тому ж рівні.
6. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується.
7. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ.
8. З’являються кошти на модернізацію об’єктів інфраструктури.
9. Внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат.
10. Сільські території продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.
11. Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.
12. Внаслідок зростання доходів бюджету після об’єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.
Найбільш імовірний сценарій
Найбільш імовірним сценарієм є сценарій 2. У 2020 році відповідно до перспективного плану Дніпропетровської області до Межівської громади будуть приєднані Зорянська та Слов’янська сільські ради. До 2025 року кількість субвенцій на розвиток ОТГ зменшується, однак доходи збільшуються. До 2025 року оптимізовано структуру закладів соціально-культурної сфери. Громада до 2030 року залучила великих інвесторів. Протягом всього періоду спостерігається стабільний помірний розвиток економіки. До 2050 року демографічна ситуація погіршується, працездатне населення виїздить у міста та за межі України. На території функціонує та постійно розвивається сільське господарство, яке виробляє екологічно чисту продукцію та впроваджує новітні агротехнології, адаптовані до кліматичних змін. Сільгоспвиробники громади є найбільшими постачальниками шафрану, лікарських рослин та каліфорнійського черв’яка.
Громада – це місце безпечного і комфортного проживання, де мешканці населених пунктів мають рівний доступ до послуг у сферах охорони здоров’я, освіти, культури, транспортних та комунально-побутових.
Громада – інвестиційно приваблива територія з ефективним управлінням, в житті якої бере участь сильна спільнота активних мешканців, які працюють над реалізацію спільного бачення розвитку громади.
Громада активно працює над адаптацію структури та способів ведення сільського господарства до кліматичних змін, впроваджує новітні агротехнології та є виробником екологічно чистої продукції.
Стратегічна ціль 1: Комфортні соціальні умови проживання на території громади
Стратегічна ціль 2: Розвиток підприємництва та альтернативної енергетики
Стратегічна ціль 3: Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури
Стратегічна ціль 1: Комфортні соціальні умови проживання на території громади
Дана стратегічна ціль передбачає планування розвитку громади на основі сталості та соціальної інтеграції як основного принципу місцевого розвитку. До основних напрямів розвитку громади належить:
– Здорова та справедлива громада: забезпечення різних потреб усіх громадян через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції, забезпечення рівних шансів для всіх;
• Постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян;
• Створення громадських просторів (ззовні та у приміщеннях, облаштування зон відпочинку та спортивно-розважальних майданчиків, роллердромів тощо;
• Покращення надання освітніх, культурних, медичних та соціально-побутових послуг;
• Забезпечення житлом соціально незахищених верств населення;
• Створення тимчасового житла на території селищної громади.
Стратегічна ціль 2: Розвиток підприємництва та альтернативної енергетики
Дана стратегічна ціль направлена на формування сприятливого бізнес-клімату, створення рівних конкурентних умов для тих, хто працює і має намір працювати в громаді, розвитку сільського господарства, яке використовує новітні агротехнології та адаптоване до змін клімату, покращення інвестиційного клімату на території громади. Створення таких умов позитивно відобразиться на структурі економіки, зайнятості та доходах громадян, що в свою чергу буде сприяти збільшенню надходжень до селищного бюджету.
Реалізація стратегічної цілі можлива шляхом:
• Створення на території громади консультативної, організаційної, юридичної підтримки підприємницької діяльності;
• Відновлення на території громади цехів по переробці сільськогосподарської продукції зернового та тваринного походження;
• Будівництво складів-холодильників для сільськогосподарської продукції;
• Створення на території кооперативів для збільшення обсягів реалізованої продукції, доведених до міжнародних стандартів та вихід на зовнішні ринки;
• Розвиток сільського господарства, яке виробляє екологічно чисту продукцію та впроваджує новітні агротехнології, адаптовані до кліматичних змін;
• Перепрофілювання сільського господарства, а саме: вирощування лікарських рослин та шафрану;
• Вивільнення ряду земельних ділянок для будівництва таких об’єктів альтернативної енергетики, як виробництва твердого біопалива, об’єктів вітроенергетики, біоелектростанцій.
Стратегічна ціль 3: Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури
Стратегічна ціль направлена на відновлення та покращення інженерно-транспортної інфраструктури, забезпечення безпечних умов на дорогах, ефективне управління водою та твердими побутовими відходами на території громади.
Реалізація досягнення результатів по стратегічній цілі можливе шляхом:
• Відповідального управління навколишнім середовищем, раціонального використання природних ресурсів та поліпшення середовища проживання громадян;
• Капітального та поточного ремонту дорожнього покриття на території громади;
• Покращення транспортного сполучення між населеними пунктами громади, розвитку маршрутної мережі громадського транспорту;
• Посилення безпеки пасажирських перевезень та підвищення їх якості;
• Вдосконалення маршрутної мережі, постійний моніторинг її стану, визначення й уточнення пасажиропотоків;
• Забезпечення всіх населених пунктів якісною питною водою;
• Побудови системи водопостачання та водовідведення на території населених пунктів громади, будівництва артезіанських свердловин;
• Ремонту та очистки всіх громадських криниць та колодязів, забезпечення щорічного дослідження води на предмет якості.
Концепція управління водопостачанням та водовідведенням на території межівської отг
Мета проекту:
Забезпечення рівного доступу населення громади до централізованого водопостачання в межах науково обґрунтованих нормативів якості води, підвищення якості та доступності води для громадян особливо у сільській місцевості, покращення рівня надання комунальних послуг та запровадження заходів щодо економного та раціонального використання води в домогосподарствах, що в свою чергу підвищить соціальне задоволення мешканців та дасть можливість зберегти здоров’я, продовжити тривалість життя.
Опис проблеми
Нагальною проблемою для громади є забезпечення водою населених пунктів. Рівень забезпечення населення питною водою дуже низький. Забір води населенням здійснюється з колодязів, але вміст хімічних елементів у цій воді не відповідає державному стандарту «Питна вода».
Протяжність підвідних мереж водопостачання складає 27 км., розвідних мереж водопостачання – 52 км. водовідведення – 8,2 км. Водовідведення та водопровідна мережа забезпечує потреби громади лише на 15 %, через тривале використання зношеність мереж становить майже 80% та потребує заміни. Існуюча мережа водопостачання та водовідведення експлуатується з 70-х років.
Зношеність та незадовільний санітарний стан трубопроводів на території громади викликає забруднення води, порушення технології транспортування води та масове невдоволення якістю наданих послуг серед населення, потребує проведення заходів щодо створення належних умов для їх функціонування, підвищення ефективності роботи всього централізованого водопостачання та водовідведення громади.
У зв’язку з тим, що посушливі погодні умови, які складалися протягом декількох останніх років значною мірою вплинули на водні запаси як у приватних садибах населення, так і водних об’єктах громади в цілому, виникла невідкладна потреба вирішити питання щодо постачання води.
Проведені дослідження наявної води свідчать проте, що вода не відповідає стандарту «Питна вода» за такими показниками:
Задачі проекту:
Основною задачею даного проекту покращення якості та доступності населення до питної води шляхом проведення реконструкції існуючого водопроводу, оскільки за останні роки виникла проблема недостачі води та частими проривами в мережі водопостачання. Реконструкція системи водопостачання передбачає заміную існуючого водопроводу та продовження будівництва розвідних мереж на території громади, реконструкція очисних споруд водовідведення та встановлення фільтрів очистки води на насосних станціях.Проміжнимизавданнями, які ставить перед собою громада – це встановлення водозабірних колонок в населених пунктах громади із встановленням фільтрів для очистки води, будівництво водонапірної башти в смт. Межова, фінансова підтримка домогосподарств, які впроваджують збір дощової води у резервуари, використовуючи її для власних потреб та в місцях масового скупчення населення встановлення автоматів для реалізації питної води.
Кроки / етапи втілення:
Основними етапами втілення проекту:
• Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію існуючого водогону та очисних споруд водовідведення;
• Виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення фільтрів очистки води на насосній станції;
• Проведення тендерних процедур ;
• Початок будівництва водонапірної башти в смт. Межова;
• Будівництво розвідної мережі в смт. Демурине;
• Розробка етапів встановлення водозабірних колонок в населених пунктах селищної громаді із встановленням фільтрів доочистки води;
• Поетапне облаштування водозабірних колонок;
• Встановлення автоматів для реалізації питної води в місцях масового скупчення населення;
• Реконструкція існуючого водогону, очисних споруд водовідведення;
• Встановлення фільтрів очистки води на насосній станції;
• Проведення лекційно-просвітньої роботи з населенням громади по економному та раціональному використанню води в домоволодінні;
• Розробка та впровадження Програми підтримки домогосподарств, що впроваджують збір дощової води та використовують для задоволення власних потреб;
• Прийняття об’єктів в експлуатацію.
Очікувані результати
• Покращиться доступність мешканців до водопостачання;
• Збільшиться тривалість життя громадян до 75 років;
• Забезпеченя якісного та безперебійного водопостачання до населених пунктів Межівськоїгромади,
• Збільшиться економія трудових, енергетичних таматеріальнихресурсів;
• Скорочення продуктивної втрати води на 70%;
• Поліпшеня санітарно-епідеміологічного стану населених пунктів громади;
• Створено регулюючий, пожежний та аварійний запас води;
• Зменшеня захворюваості та підвищення соціальної та демографічної ситуації регіону;
• Підвищеня інвестиційної привабливісті території.
Анна Важненко
Руслана Бондарук
Світлана Бут
Володимир Зражевський
Рудольф Греф
Максим Крамар
Максим Кравчук
Дарина Пирогова
Матусівська сільська об’єднана територіальна громада
Високопільська селищна об’єднана територіальна громада
Межівська селищна об’єднана територіальна громада
Комиш-Зорянська селищна об’єднана територіальна громада
Ржищівська міська об’єднана територіальна громада
Любарська селищна об’єднана територіальна громада
Текст, фото та графічні матеріали є результатами робочих груп ОТГ-учасниць освітньої програми “Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад”. CANactions School не несе відповідальності за їх зміст та може не поділяти точку зору авторів.
